СЛОВНИК

— (12 лютого 1940 — 17 жовтня 2013) український вчений у галузі мікробіології та імунології, доктор медичних наук (1980), професор (1981), академік Академії наук вищої школи України (1994), академік Екологічної академії України (1996). Першим в історії незалежної України удостоєний звання Заслуженого діяча науки і техніки України (1991).

Закінчив Одеський медичний інститут імені М.І. Пирогова (1963).

Працював: заступник головного лікаря районної лікарні (1963–1968); аспірант (1968–1971), асистент (1971–1973), доцент (1977), в.о. завідувача кафедри мікробіології (1973–1976) Чернівецького медінституту; завідувач кафедри мікробіології Новокузнецького інституту вдосконалення лікарів (1977–1983); директор науково-дослідного Інституту мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова (1983–2013).

Напрями наукових досліджень: медицина, мікробіологія.

Наукові здобутки: розроблення концепції медичних та соціальних наслідків ядерних катастроф на основі оцінки та узагальнення ядерних випробувань на Семипалатинському і Новоземельному полігонах, надзвичайних ситуацій на виробництві «Маяк» (Південний Урал), аварії на Чорнобильській АЕС. Сформулював гіпотезу про неадекватність підходів до оцінки окремих наслідків ядерних катастроф виключно з позицій впливу малих доз іонізуючої радіації. Зробив внесок у розроблення та втілення протиепідемічних і санітарно-обмежувальних заходів щодо недопущення розповсюдження в Україні особливо небезпечних інфекцій та ліквідації наслідків аварії на Диканівських очисних спорудах.

Нагороджений: Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1987), Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України (2008). Відмінник охорони здоров’я СРСР (1978).

Ю.Л. Волянський — автор 24 монографій, 86 авторських свідоцтв та патентів, 316 наукових статей, 20 методичних рекомендацій для лікарів та біологів, 16 лікарських та профілактичних препаратів, прийнятих до промислового виробництва. ,

Фундатор авторитетної наукової школи (керівник 10 докторських та 34 кандидатських дисертацій із медичних, біологічних та ветеринарних наук). Є головою спеціалізованої ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій за спеціальністю «Мікробіологія».

Протягом 8 років був членом експертної ради ВАК України, є головою Харківського наукового товариства мікробіологів та епідеміологів, очолює Харківську філію Українського наукового товариства епідеміологів, мікробіологів і паразитологів імені К.Д. Заболотного та Харківську філію Мікробіологічного товариства імені С.В. Виноградського.

Ініціатор і організатор реформування Харківського науково-дослідного інституту мікробіології, вакцин та сироваток імені І.І. Мечникова у Харківський науково-дослідний інститут мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова; за його участю створено низку нових сучасних тематичних підрозділів: лабораторія клінічної імунології та алергології, відділ математичного моделювання та обчислювальної техніки, лабораторія експериментально-прикладної молекулярної діагностики, лабораторія екологічного та епідеміологічного моніторингу, лабораторія імунореабілітології.

Основні праці:

1. Принцип оптимальности болезни: Моногр. — Х., 1992 (співавт.); ВИЧ-инфекции (факты и гипотезы): Моногр. — Х., 1993 (співавт.);
2. Медико-социальные последствия ядерных катастроф: Моногр. — Х., 1997 (співавт.);
3. Аллергология и экология: Моногр. — Х., 1994 (співавт.);
4. Современные аспекты этиологии патогенеза и лечение пиодермий: Моногр. — Луганск, 1999 (співавт.);
5. Вирусные гепатиты и ВИЧ-инфекции (эпидемиологические и иммунопатологические параллели): Моногр. — Х., 1997 (спіавт.);
6. Механизмы саморегуляции в микробиоценозах и новые аспекты профилактики менингококковой инфекции: Моногр. — Х., 1999 (співавт.);
7. Нестабильность генома и эпигенетическое наследование эукариот: Моногр. — Х., 2007 (спіавт.);
8. Застосування вуглекислотного екстракту хмелю як активної субстанції у фармацевтичних композиціях з протимікробною дією: Патент України, 2009 (співавт.).