Підручник

– навчальне видання, що містить систематизоване викладення  навчальної дисципліни, що відповідає офіційно затвердженій навчальній  програмі. 

Підручник повинен мати високий науково-методичний рівень, містити  необхідний довідковий апарат.
Навчальний матеріал має бути пов’язаний з практичними завданнями, мають простежуватися тісні міжпредметні зв’язки.

                                                       Структура

ЗМІСТ (назви розділів у точній відповідності до затвердженої навчальної  програми).
Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки у тексті, без  скорочень. Позначення ступенів рубрикації (“частина”, “розділ”) пишуться в один рядок з відповідними заголовками і відділяються від них крапкою.

Всі заголовки у змісті починаються з прописної літери без крапки на кінці.

ВСТУП (передмова) 0,1-0,2 а.а. (4000-8000 знаків або 2,5-4,5 сторінки):
– роль та значення дисципліни (виду занять) у підготовці фахівця,
– місце даного курсу (його частин) серед інших дисциплін,
– формулювання основних задач, що стоять перед студентом при  вивченні навчальної дисципліни.

ОСНОВНИЙ ТЕКСТ – дидактично та методично оброблений і  систематизований автором навчальний матеріал. Викладання матеріалу в навчальній книзі повинно відрізнятися об’єктивністю, науковістю та чіткою логічною послідовністю. Композиція підручника, подання термінів, прийоми введення до тексту нових понять, використання засобів наочності повинні бути направлені на те, щоб передати студентові певну інформацію, навчити його самостійно користуватися книгою, захопити його, викликати інтерес до предмета, що вивчається.

ПИТАННЯ, тести для самоконтролю та контролю засвоєння знань:

– розміщуються наприкінці кожної структурної частини (глави,  параграфа),
– сприяють формуванню практичних прийомів і навичок логічного  мислення.

У ході виконання контрольних завдань бажано передбачити  використання обчислювальної техніки, аудіовізуальних засобів навчання,  забезпечити умови обов’язкового використання нормативної та
довідкової літератури.

ОБОВ’ЯЗКОВІ ТА ДОДАТКОВІ ЗАДАЧІ (для самоперевірки), ПРИКЛАДИ

Під час написання навчальних книг необхідно орієнтувати студента на  активну пізнавальну діяльність, самостійну творчу працю та вміння  розв’язувати задачі. У кожному підручнику, посібнику мають бути  приклади, питання, задачі.
Вибір виду ілюстрацій залежить від мети, яку ставить перед собою  автор. Можна сформулювати такі загальні рекомендації авторам по  ілюструванню навчальних книг: – ілюстрації мають використовуватися тільки у тих випадках, коли вони розкривають, пояснюють або доповнюють інформацію, що міститься у  книзі. Наявність їх дозволяє авторам передати більш чітко, точно та образно програмні матеріали, що викладаються;

– вигляд ілюстрацій має відповідати ступеню підготовленості студентів.

Так, у підручниках для студентів молодших курсів ілюстрації мають  відрізнятися більшою образністю, ніж ілюстрації для студентів старших  курсів, які можуть вільно читати креслення та складні схеми; – під час підготовки ілюстрацій слід враховувати можливості  відтворення їх типографією та інші фактори. Ось чому на цьому етапі  важливою є спільна робота автора та редактора. Автор повинен чітко  уявляти, як буде виглядати майбутнє видання; – ілюстрації у вигляді схем не повинні повторювати матеріалу основного  тексту або містити зайву інформацію, що відволікає читача від засвоєння  теми; – подані в підручниках та посібниках технічні креслення, що  пояснюють устрій та принципи роботи машин, їх механізмів та вузлів, не повинні містити малозначущих подробиць;

– однотипні ілюстрації у підручнику мають бути виконані однією  технікою;

– при поданні статистичних даних доцільно використовувати графіки  та діаграми, які є ефективним засобом передачі інформації між  величинами і явищами, що вивчаються;

– доцільно використовувати кольорові ілюстрації, які не тільки  збагачують інформацію, а й звернути увагу  читачів на основних ідеях  ілюстрованого матеріалу.

ДОВІДКОВО-ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ для розв’язання задач (таблиці, схеми  тощо)

АПАРАТ для орієнтації в матеріалах книги (покажчики, списки)
Покажчики мають є обов’язковим структурним елементом підручників  та навчальних посібників. Вони полегшують користування книгою. До предметного покажчика необхідно включати основні терміни і поняття,  що зустрічаються у книзі, а до іменного – прізвища та ініціали тих осіб,  відомості про яких можна знайти в книзі. Поруч з терміном у предметному  покажчику або прізвищем у іменному покажчику через кому проставляються номери сторінок, на яких цей термін або прізвище зустрічаються. Терміни у предметному покажчику та прізвища в  іменному покажчику пишуться в один стовпчик та розташовуються строго  в алфавітному порядку. Групу термінів або прізвищ, що починаються з  однієї літери, відділяють від наступної групи пробілом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
У підручниках (навчальних посібниках) мають бути приведені джерела,  з яких отримано фактичний матеріал, що вказуються у відповідних  посиланнях та у бібліографічному списку. У підручниках (посібниках)  необхідно використовувати лише дані, допущені до опублікування у  відкритому друці. У розділі “Бібліографічний список” підручника  (посібника) необхідно вказати основну використану та рекомендовану  літературу для поглибленого вивчення курсу. Бібліографічні посилання  необхідно давати на останнє видання даного твору або зібрання творів.

ДОДАТКИ є важливим засобом збагачення змісту навчальної книги. У вигляді додатків доцільно давати різні матеріали, що доповнюють або ілюструють основний текст. Додатки за своїм характером та змістом повинні стосуватися всієї книги в цілому або її окремих частин, а не окремих часткових питань. Не  допускається включати додатки, що не мають безпосереднього відношення до  теми книги.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email