СЛОВНИК

Народився 13 лютого 1948 року в м. Старобельськ Луганської області. Кінець 40-х – початок 50-х років ХХ століття – важкий, повоєнний, так званий відновний, період в історії нашого народу .

Після закінчення середньої школи в 1966 році Анатолій Іванович вступає на перший курс Чернівецького медичного інституту

З 1974 року, ще до закінчення аспірантури, Анатолій Іванович працює асистентом кафедри патологічної фізіології. У 1976 році успішно захищає кандидатську дисертацію на тему: „Енергетичний обмін нирок при експериментальному гломерулонефриті Мазугі”.

 В 1983 році його обирають завідувачем кафедри патологічної фізіології. У цей період з 1980 року по 1989 рік відбулося остаточне становлення професора А.І. Гоженка як ученого, педагога та керівника.

 Його перший учень В.В. Дикусаров захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю „Акушерство і гінекологія” в 1985 році, коли його вчитель був тільки доцентом.

 В 1987 році вчений успішно захищає докторську дисертацію на тему: „Енергетичне забезпечення основних ниркових функцій і процесів у нормі та при пошкодженні нирок”.

У 1989 році А.І. Гоженка обрано за конкурсом завідувачем лабораторією гігієни харчування Всесоюзного НДІ гігієни водного транспорту. А в 1990 році  створює відділ профілактики та реабілітації.

В 1992 році Рішенням ВАК СРСР йому присвоєно вчене звання професора.

У 1992 році Анатолія Івановича було переведено на посаду дослідного директора науково-виробничого об’єднання „Медицина транспорту”, до складу якого й увійшов очолюваний ним інститут. До 1996 року він продовжував працювати за сумісництвом завідувачем відділу, потім –головним науковим співробітником інституту.

Підсумком і визнанням результатів його роботи є присвоєння йому до 50-річчя з дня народження в 1998 році звання „Заслужений діяч науки і техніки України”.

Крім цього, А.І. Гоженко є експертом ВАК з патологічної фізіології. З 1998 року він суміщає посаду професора кафедри патологічної фізіології Одеського державного медичного університету, знову читає лекції, продовжує втілювати в життя свої наукові ідеї

Його чималий досвід у практичній охороні здоров’я дозволив на III Національному конгресі патофізіологів України з міжнародною участю в Одесі (2000 р.) вперше в Україні запропонувати новий розділ патофізіології – клінічну патофізіологію, що не відразу знайшло підтримку серед прихильників класичної патології, але час розсудив опонентів.

Сьогодні кафедра Одеського державного медичного університету – кафедра загальної та клінічної патологічної фізіології імені В.В. Підвисоцького. І це данина поваги пам’яті засновнику Одеського медичного інституту та кафедри патофізіології. З ініціативи Анатолія Івановича в стінах ВНЗ у 2002 році до дня народження В.В. Підвисоцького було проведено I іменні читання, що стали надалі традиційними, а в 2007 році за його пропозицією університет спільно з НАН України та Українським науковим товариством патофізіологів випустили пам’ятну медаль В.В. Підвисоцького, якою нагороджують видатних патофізіологів сучасності. З 2007 року кафедра носить почесне ім’я В.В. Підвисоцького.

У травні 2004 року А.І. Гоженко за результатами конкурсу Міністерства охорони здоров’я України був призначений директором ДП „Український науково-дослідний інститут медицини транспорту”. На цій посаді він визначив пріоритетну послідовність своїх адміністративно-управлінських завдань, які спрямовані на розвиток наукової діяльності інституту, зокрема залучення його співробітників до розробки та впровадження наукових досягнень і на поліпшення фінансового стану інституту.

В інституті діє Центр професійної патології, який займається розробкою нових способів щодо запобігання професійних захворювань працівників транспорту України та промислових об’єктів Одеського регіону.

За рахунок економічної ефективності наукових розробок за період з 2004 року по 2011 рік доходи інституту збільшилися більш ніж у 6 разів. Істотно зріс науковий авторитет: інститут виграв у міжнародному конкурсі почесне право на проведення, вперше в незалежній Україні, ХI Міжнародного симпозіуму з морської медицині в м. Одесі за участю представників 42 країн світу.

Невичерпна енергія й безмежна широта наукових, педагогічних та організаційно-методичних інтересів розвитку профілактичних основ організації охорони здоров’я представлені його особистою участю в 1140 публікаціях, 46 монографіях і підручниках у вітчизняних та зарубіжних виданнях, 61 винаходах і патентах.

Створив професор А.І. Гоженко і свою авторитетну міжнародну наукову школу. Під його керівництвом захищено 18 докторських і 44 кандидатських дисертації. Багато його учнів очолюють наукові колективи в Україні, Росії, Польщі, Канаді й Індії.

А.І. Гоженко активно працює в наукових громадських об’єднаннях: бере участь у роботі трьох громадських академій наук, його обрано членом президії високопрестижної Академії технологічних наук України.