Чернівецький медичний інститут (1944-1997 рр.)

 

20 жовтня 1944 року – Постановою РНК УРСР № 1360 поновлено діяльність Другого Київського медінституту з лікувальним факультетом і передислоковано його до міста Чернівці. У Чернівцях навчальний заклад продовжує працювати як Другий Київський медінститут. Набраних у Києві на перший курс абітурієнтів зараховано «…студентами 1-го курсу Другого Київського державного медінституту у м. Чернівцях».

22 жовтня – початок навчання в Чернівецькому медичному інституті

Заняття  першокурсників почалися 1 листопада 1944 на базі відповідних кафедр Чернівецького державного університету. У весняному семестрі (з січня 1945 року) заняття першокурсників продовжено на створених власних кафедрах медінституту. У березні 1945 року почалися заняття на укомплектованих 2, 3, 4-му курсах.

Листопад 1944 –«Другий Київський державний медінститут в місті Чернівці» перейменовано в «Чернівецький державний медичний інститут» (ЧДМІ) з лікувальним факультетом і віднесенням його до медвузів III категорії.

Інституту вручена печатка, відповідна отриманої назви друк для завірення документів. Наказами по ЧДМІ за №№ 19, 20, 21 від 5 грудня 1944 студентів 1-го курсу 2-го КГМІ перезараховано студентами 1-го курсу Чернівецького державного медінституту.

1944-1946 рр.Через те, що не вистачало навчальних аудиторій, не було анатомічного музею і достатньої кількості належним оснащених навчальних місць, студентам першого курсу для підготовки до занять дозволялося брати додому (в гуртожитки, на найняті квартири) анатомічні препарати (скелетні кістки, законсервовані в формаліні органи і тканини).

У бібліотеці інституту в наявності був тільки один екземпляр двотомного анатомічного атласу «Атлас анатомії людини» В.П. Воробйова. Атлас надавали по черзі на 1 день для підготовки всім студентам навчальної групи. Студенти мали можливість готуватися до занять з використанням анатомічного атласу 1 день на два тижні.

1945 – в клініку шкірно-венеричних хвороб надходило стільки хворих зі свіжими формами сифілісу,  що пацієнтів з іншими шкірними хворобами і гонореєю лікували амбулаторно.

З 12 липня 1946 введена посада звільненого (штатного) секретаря партійної організації інституту. Секретарем був обраний запропонованого обкомом КП (б) У Сіденко М.К. Парторганізація інституту налічувала 75 комуністів і 29 кандидатів в члени партії

Червень 1946 – перший випуск лікарів з початку діяльності навчального закладу на Буковині.

Дипломи лікаря отримали 88 випускників, з них 38 вчилися 2 роки (7-10-й семестри), 49 демобилизованих післе закінченняя війни 1945 года ряд лікарів вчились рік (9-10-й семестри), 1 випускник з дипломом медфакультету румунського університетау (Г .Г. Фишер) був допущений до выпускних іспитів без додаткової підготовки.

Отримали диплом першого ступеню (з відзнакою ) – 8, другого ступеню – 80.

Двічі складали государственный державний іспит з окремих дисциплін  двоє випускників. Державна комісія (Голова ДЕК доктор меднаук, професор П.Ф. Фролов) в протоколі зазначила «низький загальнокультурний рівень випускників, їх слабку грамотність, недостатню теоретичну і практичну підготовку за медичними дисциплінами, погане володіння деякими загальними і спеціальними методами діагностики (пальпація, інструментальні дослідження тощо)”.

 

В 1945-1947 годах –організовано і успішно працюють: драматичний гурток (за два роки підготував і показав на сцені обласного драмтеатру 4 спектаклі) музичні колективи (духовий оркестр, оркестр народних інструментів, джаз-оркестр) хоровий гурток, гурток народних танців. Протягом цих років в Чернівецький медінститут прибували перекладом з інших інститутів СРСР сотні студентів, а переводилися з Чернівців одиниці.

1947 – джаз-оркестр медінституту на конкурсі самодіяльних колективів до 30 річниці Жовтневої революції 1917 року посів перше місце і був відзначений грамотою обласного відділу культури. Під акомпанемент інститутського джаз-оркестру любила виступати народна артистка СРСР Клавдія Шульженко під час гастролей в Чернівцях.

1947/1948 н. р – перша ідеологічна «чистка» професорсько-викладацького персоналу. Один з кращих в інституті вчених професора М.К. Венцківський звільнений з посади завідувача кафедри акушерства і гінекології та відрахований з інституту «за політичну недовіру (як такого, що перебував на окупованій території)». Керована М. Венцківський кафедра в 1946 годузаняла перше місце серед кафедр інституту та визнана найкращою за всіма показниками конкурсу. Звільненого М.К. Венцківський було відразу ж призначений завідувачем кафедри акушерства і гінекології Куйбишевського медінституту (нині р .. Самара РФ), де він працює до 1955 року. Весь час прагнув повернутися в Україну. З поверненням в Україну Михайла Каспарович обраний завідувачем кафедри акушерства і гінекології Вінницького медінституту (1956-1961). Помер і похований у Вінниці в 1961 році. Син Михайла Каспарович Б. Венцківський – доктор медицини, професор, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 1 НМУ ім. Олександра Богомольця, заслужений діяч науки, член-кор. НАМН України, лауреат Державної премії, головний акушер-гінеколог Міністерства охорони здоров’я України.

1948 –випускний курс на початку червня налічує 180 студентів. З них до перекладу в Чернівці вчилися в медінститутах: Київ – 29, Харкова – 13, Одеси – 20 Вінниці – 21, Дніпропетровська – 14, в медінститутах Середньої Азії – 44, в інших медінститутах – 45. У Чернівецькому медінституті вчилися: 1 рік – 6; 2 роки – 43; 3 роки – 82

(Всього 131 з 180 студентів).

Лютий 1948 року – об’єднано лікарні з поліклініками. Професорсько- викладацький персонал інституту, окрім лікарняної, розпочав поліклінічну роботу (два рази щотижня – поліклінічний прийом).

1948 рік – при інституті створено обласні наукові товариства: терапевтів, хірургів, травматологів, психоневрологів, дерматовенерологів, оторинолярингологів, офтальмологів, фізіологів і єдине медичне товариство (при Чернівецькому облздороввідділі).

1948 / 1949 н. р. – проведено першу «ідеологічну атаку». «Нещадно» розкритиковано кафедру біології «…за проведення занять по підручнику Бляхера» і ще тому, що «кафедра не вела боротьбу з проявами менделізму – вейсманізму – морганізму». Вимоги: «…перестроїти роботу кафедри на основи Мічурінського вчення, викорінити учення Вейсмана про зародкову плазму і хромосомну теорію. Всім науковим співробітникам інституту переглянути і виправити свою наукову продукцію минулих років, а в нових своїх роботах віддавати належну шану вітчизняним вченням згідно з вимогами ІV сесії ВАСХНІЛ і доповіді академіка Лисенка «Про стан біологічної науки».

1950 / 1951 н. р.   –   «…посилено   ідеологічне   виховання   молоді».   У кожній академічній групі заплановано проводити щомісячно (щопонеділка) дві політичні інформації та два політичні заняття.

Затверджено парткомом інституту наступну тематику обов’язкових політичних інформацій для студентів на навчальний рік:

1. Великі Сталінські будови;
2. Два роки Китайської народної республіки;
3. В.І. Ленін та Й.В. Сталін – організатори УРСР;
4. Американський імперіалізм – найзапекліший ворог СРСР;
5. 100 років з дня смерті М.В. Гоголя;
6. Японський народ в біді;
7. Російський народ – найвидатніша нація серед всіх народів СРСР;
8. Про Сталінську Конституцію;
9. Непримиримість релігії і науки;
10. Про поступовість переходу від соціалізму до комунізму;
11. Про радянський патріотизм і пролетарський інтернаціоналізм;
12. Рішення листопадового Пленуму ЦК КП(б)У;
13. Боротьба народів Близького Сходу проти імперіалізму за національне визволення;
14. Боротьба японського  народу  під   керівництвом  компартії       проти американських окупантів за незалежність;
15. 34-ті роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції;
16. П’яті роковини від прийняття рішення ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У з питань ідеологічної роботи і наші завдання (1946–1951 рр.);
17. Соціалістичні перетворення у Чернівецькій області;
18. Велика дружба російського і українського народів.

1950 рік – створена самостійна кафедра фізкультури (була у складі військової кафедри). Розмістилась, як і раніше, на першому поверсі адміністративно-навчального корпусу на Театральній пл. 5 (будинку надано теперішній № 2 у 1955 році, авт.). Очолив кафедру кандидат меднаук доцент Кричин Д.Г. Навчальна база кафедри: спортзал на першому поверсі будівлі (на місці теперішніх деканатів, авт.); тир для стрільби у підвальному приміщенні і декілька тренажерних класів; для плавання – р. Прут; лижна база – на Роші; для легкої  атлетики-бігові  доріжки  стадіону  «Динамо».  Для виконання державного завдання з підготовки по комплексу ГПО (готовий до праці і оборони) в інституті створено мотоциклетну школу для підготовки водіїв авто і мотоциклів (кафедра має п’ять мотоциклів). Створено Добровільне спортивне товариство (ДСТ) «Медик».

1951 / 1952 н. р. – перебудовано навчальну та наукову роботу на основі вчення І.П. Павлова і згідно з вимогами рішення об’єднаної сесії АН і АМН СРСР 1951 року та рішень серпневої сесії ВАСХНІЛ 1951 року. Виправлено лекції з усіх дисциплін з метою висвітлення в них ролі вчення І.П. Павлова та ЦНС і охоронного гальмування у розвитку та лікуванні всякої хвороби. Студентів вперше використано для сільгоспробіт у підшефному колгоспі ім. Й.В. Сталіна Сторожинецького району.

1953 рік – випуску лікарів не було у зв’язку з переходом медінститутів на 6-річне навчання за спеціальністю «Лікувальна справа».

1954 рік – на сцені Чернівецького музично-драматичного театру самодіяльний колектив медінституту показав прем’єру оперети «Вільний вітер». У головних ролях виступали студенти Олександра Березієнко, Йосип Ельгісер, Григорій Прасол та інші. Й. Ельгісер після закінчення інституту працював хірургом. Пізніше закінчив Київську консерваторію по класу фортепіано. Став відомим у світі піаністом і композитором. Номінант премії і Золотої медалі ЮНЕСКО та звання «Золоте ім’я світової культури» (1999).

                   Вперше проведена виробнича практика студентів ІІІ курсу в ролі фельдшерів і студентів І та ІІ курсів у ролі молодшого медперсоналу.

                          Святкування 10-річчя інституту.

1954 / 1955 н. р. – розкритиковано на парткомі за вживання алкоголю двох  видатних,  але  «надійно  не   послушних»   науковців:   професора   В.С. Нікітського (1900–1973) – завідувача кафедри організації охорони здоров’я, одного з провідних фахівців соціальної медицини, та професора Є.Р. Цитрицького (1901–1984) – завідувача кафедри факультетської хірургії, якого за досконале знання хірургії і надзвичайно красиву техніку виконання оперативних втручань називали «буковинським Юдіним». Після звільнення Євгена Річардовича Цитрицького у 1956 році призначено завідувачем кафедри факультетської хірургії і проректором з наукової роботи Благовєщенського медінституту (м. Благовєщенськ РФ), де він працював від 1956 до виходу на пенсію у 1980 році. Помер 1984 року.

1956 рік – на заклик ЦК ВЛКСМ і ЦК ЛКСМУ студенти відгукнулись масовим поданням заяв із проханням направити їх замість літніх канікул на збирання урожаю на цілинних землях Казахстану. Направлено на роботи у 1956 році: 170 студентів до Казахстану, 500 – до Кримської, 800 – до Кіровоградської і 700 – до Чернівецької областей.

1957 – Танцювальний колектив інституту – учасник Всеукраїнського фестиіалю молоді та студентів (м.Київ)

Травень 1957 р. – Вперше на засіданні вченої ради інституту захистили кандидатські дисертації О.Д.Юхимець, І.М. Рембеза, Ю.Ю.Бобик

Станом на 01.07.1957 року – Чернівецький медінститут має на кафедрах таке обладнання: апарати для анестезії – 4; апарати УВЧ – 3; діатермія – 5; кварц – 10; автоклав – 1; ваги аналітичні – 27; гастроскоп – 2; бронхоскоп – 1; безтіньова лампа – 1; велосипеди – 13; електрокардіографи – 9; кінопередвижка – 1; ларингоскопи – 2; мотоцикли – 5; мікроскопи – 276; негатоскоп – 1; епідіаскопи – 10; набір очних інструментів – 1; стерилізатори

– 4; осцилографи – 5; термостати – 25; холодильники – 4; фотоапарати – 4; таблиці – 2608. (із «Відомості інвентаризації майна»). Бібліотека має 144 524 екземпляри книг, брошур, журналів.

10.11.1957 року – Наказом № 327-В Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР затверджено склад вченої ради Чернівецького медінституту по присудженню вчених ступенів. Головою ради затверджено доктора меднаук, професора, завідувача кафедри нервових хвороб Савенка Сергія Миколайовича. Заступником голови – кандидата медичних наук, доцента,    директора    медінституту    Ковальова    Михайла    Марковича. До складу вченої ради включено 31 науковця. Затверджено перелік 12 спеціальностей, з яких дозволено приймати до захисту кандидатські дисертації та присвоювати науковий ступінь кандидата медичних наук :

1. Гігієна,
2. Фармакологія,
3. Нормальна фізіологія,
4. Патологічна фізіологія,
5. Нормальна анатомія,
6. Патологічна анатомія,
7. Терапія,
8. Хірургія,
9. Нервові хвороби,
10. Очні хвороби,
11. Акушерство і гінекологія,
12. Психіатрія

1957 – 1958 роки – у 1957 році прийнято рішення про проведення навчання студентів 6-го курсу «на базі крупних районних лікарень». У 1958 році проведено виробничу (фельдшерську) практику для студентів 3-го курсу. Дозволено студентам 4–5-го курсів вільне відвідування лекцій (не виконано через заборону МОЗ). Кращим студентам дозволено дострокове складання іспитів. У 1958 році. впроваджено складання іспитів за вільним графіком із забороною приймати іспити у позанавчальний час.

1958 рік – студенти 2, 3, 4-го курсів вперше так довго – упродовж липня, серпня і вересня – працювали в колгоспах на збиранні врожаю. Заняття розпочалися 7 жовтня 1958 року. Від 1958 року започатковано постійне залучення студентів до збирання урожаю в колгоспах і радгоспах України та інших республік СРСР. Студенти працювали на збиранні урожаю щорічно впродовж 1–1,5 місяців (вересень–жовтень). За 6 років навчання втрачалось 6–7 місяців навчальної роботи (більше одного семестру). Відповідно скорочувалося вивчення медичних дисциплін. Категорично заборонялося скорочувати години на вивчення марксизму-ленінізму.

Відкрито влітку 1958 року спортивно-оздоровчий табір на Дністрі біля села Репужинці (70 км від Чернівців). До 1962 року відпочиваючі розміщалися   у   палатках,   які   надавала   підшефна   військова   частина.   У наступні роки побудовано дерев’яні і цегляні котеджі і різного типу будинки на 250 місць, облаштовано пляж, спортивні майданчики, літній театр, тир для стрільби, кухню і їдальню.

Від 1958 року – в інституті починає впроваджуватися така форма виховної роботи, як шанування ветеранів партії та праці. З такої нагоди урочисто відзначено 70-річчя проректора з навчально-наукової роботи, завідувача кафедри біології доцента М.М. Зотіна як ветерана партії і праці.

1959 рік – відкрито вечірнє відділення із 7-річним строком навчання. Розпорядженням МОЗ УРСР наприкінці вересня 1959 року 25 студентів переведено з денного на вечірнє відділення. Ще один і останній набір на вечірнє відділення проведено 1960 року. Зараховано 26 студентів. На іспитах по закінченні навчального року студенти-вечірники показали такий низький рівень знань, що було поставлено питання про закриття вечірнього відділення з переводом студентів після третього курсу на денну форму навчання.

1959 рік – інститут отримав електронний мікроскоп для кафедри мікробіології, 16-канальний електроенцефалограф для кафедри нервових хвороб і мультивектор-візикард для кафедри госпітальної терапії.

Відкрито вечірнє відділення із семирічним строком навчання, на яке було зараховано 25 студентів.

1960 рік – партактив і профорганізація спільно з колективом інституту«схвалили патріотичний почин медпрацівників міста Ростова-на-Дону, спрямований на покращення медичного обслуговування трудящих і остаточну ліквідацію пережитків минулого – приватної практики в медицині і фармації». Так «загальним одобрямсом» у СРСР від 1960 року було повністю ліквідовано приватну лікарську і аптечну практику.

В інституті створено Університет культури з факультетами музики і літератури.

Проведено останній набір на вечірнє відділення з 26 осіб.

1961 рік – в інституті створено Університет культури з факультетами музики та літератури. Мета – вивчення зі студентами класичної літератури і прилучення їх до класичної музики та інших видів мистецтв. Враховано щорічні зауваження Державних екзаменаційних комісій про низький культурний рівень випускників інституту. «Не подобає інституту випускати радянських лікарів з таким низьким рівнем культури», – зазначено в рішенні парткому інституту. На різних курсах створеного університету навчалося понад 350 студентів. У зв’язку із скороченням Збройних сил, ліквідовано військові кафедри в інститутах.

1961 року організовано соціалістичні змагання за право називатися«Передовою академічною групою з різностороннього виховання молодих будівників комунізму». Студенти академічних груп зобов’язувалися жити і вчитись      за      «Моральним      кодексом      будівничого      комунізму». Для популяризації художньої літератури та розвитку кругозору студентів стали проводитися диспути, читацькі конференції, зустрічі студентів зі старими більшовиками, з учасниками війни, передовиками виробництва тощо.

1963  року  –  засновано  аматорський  Ансамбль  пісні  і   танцю.  1965 року ансамбль отримав звання народного. У 1979 році Народному ансамблю пісні і танцю надано назву «Трембіта». Керівник ансамблю – Л.Бондарчук, балетмейстер М.Поморянський, керівник оркестру В. Круцяк.  У 1967 році ансамбль на республіканському фестивалі самодіяльних колективів в м. Києві був удостоєний золотої медалі і Диплому І ступеня. А на Всесоюзному фестивалі цього ж року в Москві ансамбль нагороджено срібною медаллю та Дипломом ІІ ступеня. У 2013 році відзначено 50-річчя Народного ансамблю пісні і танцю «Трембіта» – лауреата багатьох республіканських, всесоюзних і міжнародних конкурсів і фестивалів.

1964 року – створено і починають працювати перші студентські будівельні загони. Ось деякі відомості із звітів інститутського комітету ВЛКСМ та парткому. Понад 130  студентів  інституту  трудились  влітку  1964 року на цілинних землях Казахстану та в підрозділах Чернівецького обласного будівельного тресту. Літо стало щорічним «трудовим семестром».

Відкрито спортивно-оздоровчий  табір на березі р.Дністер (с.Репуженці)

1966 рік – створено Раду молодих вчених для викладачів до 35-річного віку та аспірантів. Цього ж року запроваджено ритуал прийняття Клятви першокурсника з врученням Ключа до знань і Залікової книжки студента ЧДМІ.

1967 рік – створено факультет громадських професій. У складі факультету відкрито класи підготовки лекторів, політичних агітаторів, інструкторів-організаторів спортивних змагань, гуртків художньої самодіяльності тощо.

Створено мистецьку студію з класами живопису, музики, кіно і фотогуртками. По закінченні навчання на факультеті, випускникам разом із дипломом лікаря вручалися посвідчення про надбання громадської професії: лектора, пропагандиста, спортивного інструктора, спортивного судді, керівника кіно або фотогуртка, організатора художньої самодіяльності, танцювального гуртка тощо.

1968 рік – здано в експлуатацію навчально-спортивний комплекс інституту площею 1325 кв. м, створений шляхом реконструкції та капітального ремонту переданої для інституту у 1966 році будівлі Чернівецької 4-ї текстильної фабрики. Будівля була передана рішенням Ради Міністрів УРСР «для створення зимнього спортивного комплексу».

Медінституту передавалася також територія двора текстильної фабрики для зведення власного критого легкоатлетичного стадіону. Забезпечувалося фінансування. Але інститут від цієї пропозиції відмовився. На цій території нині знаходяться тенісні корти та стадіон спортивної школи поруч з кафедрою медичної біології.

1968 рік – створено інтернаціональний клуб «Меридіан» і налагоджено переписку студентів інституту зі студентами країн соціалістичної співдружності. Відновлено діяльність військової кафедри в інституті. Поновлено військово-медичну підготовку з атестацією випускників до офіцерського складу і присвоєння їм звання «лейтенант медичної служби запасу».

Від 1968 року – розпочато перспективне планування ідейно-виховної та політмасової роботи серед студентів та працівників інституту  на  всі  шість років навчання. Згідно з Перспективним планом щоденно, включно з вихідними, під керівництвом інститутських та курсових партійних, комсомольських, профспілкових організацій проводилися різного роду ідейно-виховні заходи. Започатковано навчання професорсько-викладацького складу інституту у вечірньому університеті марксизму-ленінізму та інших партійних і комсомольських школах і гуртках.

В інституті введено єдиний день і час проведення політінформацій. Започатковано проведення тематичних політичних інформацій у музеях, у планетарії, у залах трудової і бойової слави. Помісячно планувалися і щоденно проводилися упродовж тижня (включаючи й вихідні) різні заходи ідейно-політичного та воєнно- патріотичного спрямування під керівництвом партійних, комсомольських та профспілкових організацій інституту.

1969 / 70 навчальний рік – введено в експлуатацію лекційний зал на 130 місць на першому поверсі адмінкорпусу інституту на  Театральній  площі, 2. (облаштований на місці колишнього спортзалу). Закінчено надбудову двох поверхів над конференц-залом (добавилось 8 навчальних кімнат). Цього ж року здано в експлуатацію побудований власний віварій (тваринник).

1969 рік – створено факультет підвищення педагогічної майстерності. Заняття на факультеті стають обов’язковими для молодих викладачів та науковців. До проведення занять запрошуються видатні вчені та педагоги з Києва, Москви та інших наукових і культурних центрів України, СРСР. Тривалий час незмінним деканом цього позаштатного, але авторитетного підрозділу інституту залишалася засновниця факультету заслужений діяч науки України, доктор меднаук, професор, завідувач кафедри факультетської терапії, талановитий вчений-гастроентеролог Самсон Олена Іларіонівна (1921–1997). Олена Іларіонівна сама була чудовим педагогом, майстром педагогічної справи. Вона понад 20 років очолювала наукове   товариство   терапевтів   Буковини,      виховала   5   докторів   та 21   кандидата  медичних   наук.   Обрана  і   затверджена  Міською       радою Почесним громадянином міста Чернівці.

1970 року – студентом 3-го курсу Володимиром Івасюкомнаписана всесвітньо відома пісня «Червона рута» – неперевершений шлягер 70-х років.

1972 рік – створений студентом Володимиром Івасюком вокально- інструментальний ансамбль інституту «Водограй» нагороджено Грамотою ЦК профспілок за високу виконавчу майстерність, продемонстровану під час виступу в Москві на Всесоюзному з’їзді профспілок медичних працівників СРСР.

Від 1972 року – на кафедрах почато введення машинного і безмашинного контролю знань, використання технічних засобів навчання: діапроекторів, кіноустановок, чорно-білих і кольорових слайдів.

Відкрито центральну інститутську кінофотолабораторію для виготовлення слайдів, навчальних фільмів.

Розпочато апробацію програмованого навчання.

1975 року – відкрито педіатричний факультет, який функціонував до 1987 року. У 1987 році педіатричний факультет ліквідовано. Продовжено заняття до закінчення і випуску педіатрів на 5 і 6-му курсах. Останній випуск педіатрів відбувся 1989 року. На базі ліквідованого факультету (науковці і матеріальне оснащення) відкрито педіатричний факультет у Луганському медінституті.

1977 рік – відкрито для студентів санаторій-профілакторій на 50 місць при студентському гуртожитку № 5. Надалі кількість місць у профілакторії збільшено до 100.

1979 рік – на виставці досягнень народного господарства у Москві (ВДНГ СРСР) Чернівецький медінститут демонстрував діагностичну машину, створену під керівництвом професора О.І. Самсон спільно із науковцями Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича. Діагностична машина удостоєна срібної медалі ВДНГ і грошової премії. Авторам вручено Дипломи ІІ ступеня.

1980 рік – Головним комітетом Виставки досягнень народного господарства (ВДНГ) УРСР Чернівецький медінститут нагороджено Дипломом ІІІ ступеня і грошовою премією 300 крб. «за дослідження і вивчення бальнеологічних ресурсів Буковини і розробку використання мінеральних вод для лікування і профілактики хвороб». Завідувачем кафедри загальної хімії (1976–1979) доцентом Феодосієм Вікторовичем Лапшиним із співробітниками    було    вивчено    склад    і    фізико-хімічні    властивості 120 мінеральних джерел Буковини. Феодосій Вікторович розробив нову класифікацію мінеральних вод, запропонував більш досконалу формулу визначення їх хімічного складу на відміну від формули М.Г. Курлова. Домігся створення на Буковині санаторіїв на базі брусницьких і щербенецьких мінеральних вод. На основі проведених досліджень мінеральних вод видано монографію «Мінеральні води і курорти Буковини» (1965).

Феодосій Вікторович підготував чудову докторську дисертацію «Хімія мінеральних вод українських Карпат». Через тяганину між кавказькими і сибірськими світилами гідрохімічної науки на чотири роки затягнувся захист цієї докторської дисертації, що, мабуть, і звело Феодосія Вікторовича передчасно в могилу. Помер 1981 року від інфаркту міокарда. Результати досліджень демонструвались 1980 року на ВДНГ, за що інститут і отримав Диплом та грошову премію.

1981 рік – на базі Чернівецького медичного інституту Міністерством Охорони Здоров’я УРСР 18–19 грудня проведено Республіканську науково- методичну конференцію медичних і фармацевтичних вузів УРСР по  проблемі «Нравственное воспитание студентов и его роль в подготовке врачебных кадров», присвячену питанням удосконалення навчально- виховної роботи у медичних і фармацевтичних навчальних закладах з метою покращення професійної підготовки лікарів і фармацевтів та їх ідейно- патріотичного виховання.

1984 рік – на ВДНГ СРСР та ВДНГ УРСР медінститут демонстрував чотири експонати. Всі вони відмічені дипломами, а прилад «Прогноз» отримав бронзову медаль та грошову премію ВДНГ УРСР. Прийнято рішення щодо виробництва Херсонським молокозаводом пропіоново- ацедофільного молока (ПАМ), створеного кафедрами мікробіології (доцент І.Й. Сидорчук) та дитячих хвороб (професор Т.К. Набухотний).

Кафедрою     дитячих     хвороб     під     керівництвом     професора  Т.К. Набухотного розроблено адаптовані суміші молочно-кислих продуктів

«Віталакт», «Дотолакт», «Малиш», «Малютка».

У 1984 році партком і комітет ВЛКСМ інституту спільно підвели підсумки двадцятирічної діяльності трудових загонів Чернівецького медінституту. Ось дані із цього звіту. Упродовж 1964–1984 років трудове і громадсько-політичне загартування в будівельних загонах пройшли понад 7000 студентів. Будівельні студентські загони ЧДМІ працювали на народно- господарських об’єктах Тюмені, Сургута, Магадана, Кустаная, Рязані, в колгоспах і радгоспах Кримської, Донецької та Чернівецької областей. Загони студентів інституту брали участь у будівництві морського порту у Магадані (РФ), в ремонті та реконструкції музею-садиби Л.М. Толстого у Ясній Поляні (РФ), меморіального музею Сергія Єсеніна в Рязанській області (РФ). Студенти ЧДМІ забудовували новими будинками місто Гагарін (РФ). Наші студенти кожне літо жили в наметах і будували місто Новодністровськ та Дністровську ГАЕС. Трудовими загонами виконано робіт на 15 мільйонів рублів (у цінах тодішнього періоду, коли 1 руб. дорівнював 60 центам). Крім того, медінститут  забезпечував  лікарями  (із  студентів  5-го курсу, які мали середню медичну освіту) будівельні загони інших навчальних закладів Чернівецької області. Стала постійною участь студентів у проведенні будівельних та ремонтних робіт у власне Чернівецькому медінституті.

1984 рік – здано в експлуатацію 9-поверхову будівлю Першої міської клінічної лікарні (теперішня Обласна клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, а від 2014 року – «університетська лікарня»). У будівлі лікарні розмістилися кафедри: загальної хірургії, госпітальної терапії з курсом клінічної фармакології і професійних хвороб, травматології і ортопедії, частина кафедри анестезіології і реаніматології.

1985 рік – у грудні Чернівецький медінститут нагороджено Почесним дипломом Міносвіти УРСР і ЦК ВЛКСМ України та грошовою премією за  ІІІ місце в групі медичних інститутів республіканського туру Всесоюзного (1982–1984) оглядового конкурсу на кращу організацію НДР студентів.

1986 рік – у грудні 1986 року МОЗ УРСР проведено перший тестовий контроль знань студентів. Студенти інституту виконали тестові завдання із середнім балом 3,03. В інституті створено клуб боротьби за тверезість з метою виконання Закону боротьби з алкоголізмом (1986). Випускні вечори стали проводити без алкоголю.

Цікавим є звіт про ідейно-виховну роботу за 1986 рік. Ось його дані.

«Сформовано 13 будівельних, сільськогосподарських і медичних загонів. Створено     клуби:    автолюбителів,    вихідного    дня,    масового     туризму

«Едельвейс», дискотеку «Геліос»,  хорову капелу співробітників  інституту.  У   колективах    художньої    самодіяльності    беруть    участь    майже    1500 студентів, у тому числі: ансамбль «Трембіта» – 130 учасників, духовий оркестр – 25, жіночий і чоловічий вокальні ансамблі – 50, ансамбль бандуристок – 17, естрадний колектив – 20, студія бальних танців – 40, студентський театр естрадних мініатюр «ВТЕК» – 20 учасників».

1988–1989 роки – викладацький склад клінічних кафедр і студенти старших курсів задіяні у проведенні заходів по локалізації і ліквідації масової хімічної екзогенної інтоксикації (ХЕІ), що уразила мешканців міста Чернівці та його околиць і відома у світі як «Чернівецька хімічна хвороба».

1989 рік – у квітні 1989 року Чернівецький медінститут вперше атестовано Державною інспекцією. Дано високу оцінку викладацькому складу та інституту в цілому за якісну підготовку спеціалістів згідно з вимогами часу. Були проінспектовані всі медінститути Радянського Союзу. ЧДМІ за результатами державного інспектування посів 9-те місце серед 86 медичних інститутів СРСР.

 

1989–1991 роки. З метою покращення якості підготовки медичних кадрів для республік Середньої Азії, для навчання у Чернівецькому медінституті почали направляти групи студентів із медінститутів Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану.

1990 рік – розпочато викладання навчальних дисциплін українською мовою. Вперше, від початку діяльності інституту на Буковині, влада відмітила заслуги вчених інституту почесними званнями. Професори інституту В.М. Круцяк (завідувач кафедри анатомії людини) і О.І. Самсон (завідувач кафедри факультетської терапії) отримали почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».

1991 / 1992 н. р. – побудовано новий хірургічний корпус обласної лікарні, в якому розмістились кафедра факультетської хірургії та кафедра анестезіології і реаніматології. Базовою клінікою став новостворений на базі колишнього лікувально-санітарного управління кардіологічний диспансер. Для навчання студентів і інтернів розпочато використання обласного діагностичного центру.

1992 рік – відповідно до Закону України «Про освіту і реформи вищої медичної освіти» введено новий навчальний план, яким передбачено підготовку лікарів-бакалаврів з терміном навчання п’ять років. Інститут готується до атестування Державною акредитаційною комісією.

Припинила існування військова кафедра інституту.

1993 року – на перший курс прийнято 46 абітурієнтів на умовах повної оплати за навчання. Розпочато підготовку бакалаврів медицини за спеціальностями «Сестринська справа» і «Лабораторна діагностика».

Вперше за конкурсом обрано ректора інституту.

Набрано групу іноземних студентів із Сирії, Палестини, Судану та інших зарубіжних країн.

З дозволу МОЗ України відкрито відділення інтернатури.

Введено письмову форму складання іспитів на 1–3-му курсах. Отримано перший досвід навчання за модульно-цикловим методом. Вперше проведено перевідні іспити з анатомії та гістології на першому курсі замість другого. Розроблено і затверджено вченою радою і Колегією облуправління охорони здоров’я «Тимчасове положення про спеціалізацію лікарів-інтернів», яке стало нормативним документів для інституту і клінічних баз стажування інтернів.

1994 року – розпочато випуск щомісячного часопису «Для вашого здоров’я». Засновник – Буковинська медакадемія (від 2005 року – БДМУ).

Влітку 1994 року поновлено діяльність колишнього спортивно- оздоровчого табору на Дністрі з наданням йому статусу оздоровчого і нової назви – «Здоров’я».

1995 – в Черновицком мединституте проведена Международная конференция «Медсестринское дело в Украине». В работе конференции принимали участие ученые Канады, США, Германии, Франции. На конференции обсуждались и определены пути реорганизации медсестринского дела в Украине.