НАЙТІНГЕЙЛ Флоренс

Флоренс Найтінгейл (англ. Florence Nightingale; 12 травня 1820 — 13 серпня 1910) — британська медсестра, організатор і керівник загону санітарок під час Кримської війни 1853–1856 років, статистик.

Уперше застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи. І саме Флоренс Найтінгейл перша заявила, що сестринська справа має бути незалежною, самостійною і почесною професією, суміжною з медичною, а не підпорядкованою їй. І тому саме день її народження — 12 травня — відзначають як Міжнародний день медичної сестри.

У 1912 році Ліга Міжнародного Червоного Хреста і Червоного півмісяця (з листопада 1991 року носить назву Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця) заснувала Медаль імені Флоренс Найтінгейл, досі найпочеснішу і вищу нагороду для сестер милосердя у всьому світі. Медаль виготовлена з позолоченого срібла, на лицьовій стороні напис латинською мовою «В пам’ять Флоренс Найтінгейл. 1820—1910». У центрі — зображення жінки з світильником, як символ добра, світла, милосердя і надії. На оборотній стороні медалі напис латиною: «За справжнє милосердя і турботу про людей, що викликають захоплення всього людства».

12 травня в день народження Флоренс Найтінгейл, світ відзначає Міжнародний день медичної сестри.

Німецька поштова марка 1955 року із зображенням Флоренс Найтінгейл

Флоренс Найтінгейл зобразили на британській банкноті номіналом 10 фунтів.

На її честь також названо астероїд 3122 Флоренс, відкритий у 1982 році.

Народилася 12 травня 1820 року у Флоренції, під час тривалої весільної подорожі її батьків, багатих британців, по Європі. Подорожуючи з батьками, Флоренс старанно вивчала основи латини, грецької і французької, німецької мов, терпляче няньчила трьох своїх сестер і брата. Всього їх в багатій дворянській сім’ї виросло під час безтурботних мандрів по Старому Світу п’ятеро, і, не зважаючи на те, що вчителі в класній кімнаті і пейзажі за її вікном часто мінялися, всі діти без винятку, а старша Флоренс — особливо — здобула чудову на ті часи освіту, а свій перший вихід в світ зробила, як і належить панночці з дворянської сім’ї 17 лютого 1837 року в Парижі.

Якось вона відвідала один з притулків для хворих бідняків на околиці Лондона, так званий «робочий будинок» і жахнулась від побаченого. Хворі лежали по троє — четверо на одному ліжку, точніше, на матраці з брудної соломи, заразних не відокремлювали від незаразних, лікарі бачили в них тільки піддослідних для медичної практики.

З 1837 по 1839 рік подорожувала з батьками по Європі. У 1849 році відвідала Інститут Діаконіс в Кайзерверті (Німеччина) і повернулася до Великої Британії з твердим наміром стати сестрою милосердя. Флоренс категорично і рішуче оголосила батькам, що збирається піти доглядальницею в лікарню для незаможних. У матері Флоренс стався серцевий напад, батько не розмовляв з норовистою дочкою два дні, у світських вітальнях Лондона бурхливо обговорювали сімейний скандал у Найтінгейлів і чергове «миле дивацтво» двадцяти чотирилітньої аристократки, але Флоренс наполягла — таки на своєму і пропрацювала чотири тижні в лікарні.

Наступні сім років свого життя Флоренс присвятила важливій, на її погляд, справі: розробці свого методу догляду за хворими з мінімальною витратою засобів і максимальним ефектом. Метод цей був диво як простий: дотримання строгої чистоти в палатах, регулярне провітрювання приміщень, режим харчування, повний карантин для заразливих і уважне відношення до всіх скарг хворих. Вона старанно записувала свої думки в зошит, вивчала медичні книги і атласи і по колишньому відвідувала притулки для хворих і бездомних.

У 1853 році стала керувати невеликою приватною лікарнею на Гарлі-стріт в Лондоні.

Під час Кримської війни 1853—1856 років Флоренс Найтінгейл організувала в Османській імперії догляд за пораненими солдатами союзників, а згодом стала засновником перших курсів сестер в Великій Британії.

У жовтні 1854 року, під час Кримської кампанії, Флоренс разом з 38 помічницями, серед яких були черниці і сестри милосердя, відправилася в польові шпиталі спочатку в Скутарі (Османська імперія), а потім до Криму. Послідовно проводила в життя принципи санітарії і догляду за пораненими. У результаті менш ніж за шість місяців смертність у лазаретах знизилася з 42 до 2,2 %. У 1856 році Флоренс на свої гроші поставила на високій горі в Криму над Балаклавою великий хрест із білого мармуру на згадку про солдатів, лікарів і медсестер, загиблих у Кримській війні.

Кримська війна зробила Флоренс національною героїнею. Солдати, що повернулися з фронту, розповідали про неї легенди, називаючи її «леді з світильником», тому що ночами, з лампою в руках, вона завжди обходила палати з хворими.

Після повернення до Великої Британії в 1856, Найтінгейл було доручено реорганізувати армійську медичну службу. У 1857 році уряд виділив кошти на організацію комісії з проведення необхідних реформ. У 1859 військовим міністром знов став Герберт, із його допомогою Найтінгейл добилася, щоб лікарні були оснащені системами вентиляції і каналізації; лікарняний персонал в обов’язково проходив необхідну підготовку; у лікарнях велася строга статистична обробка всієї інформації. Була організована військово-медична школа, в армії велася роз’яснювальна робота про важливість профілактики хвороб.

Найтінгейл написала ряд книг — «Нотатки про чинники, що впливають на здоров’я, ефективність і управління госпіталями британської армії» (Notes on Matters Affecting the Health, Efficiency and Hospital Administration of the British Army, 1858) і «Як потрібно піклуватися про хворих» (Notes on Nursing: What It Is and What It Is Not, 1860).

Під час війни Найтінгейл вдалося зібрати по підписці велику суму грошей, на які в 1860 році була організована перша у світі школа сестер милосердя при лікарні Святого Томи в Лондоні. Незабаром випускниці цієї школи почали створювати аналогічні установи при інших лікарнях.

У 1883 році Найтінгейл нагородили Королівським Червоним хрестом, а в 1907 році — орденом «За заслуги». Померла Найтінгейл у Лондоні 13 серпня 1910 року.

Жінка, яка народилася майже два століття тому — в 1820 році — й усе своє життя присвятила праці медичною сестрою в багатьох країнах світу, першою збагнула необхідність реформи в медичній освіті, без якої будь-який прогрес у лікуванні хворих може бути зведений нанівець. Саме вона вперше у світовій історії організувала школу медичних сестер як автономний світський навчальний заклад із власними фондами та керівною радою, а не як підструктуру лікарні, й уперше застосувала наукові методи у вирішенні проблем сестринської справи. І саме Флоренс Найтінгейл перша заявила, що сестринська справа має бути незалежною, самостійною і почесною професією, суміжною з медичною, а не підпорядкованою їй. І тому саме день її народження — 12 травня — відзначають як Міжнародний день медичної сестри.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email