Клятва Гіппократа

Текст клятви Гіппократа протягом років зазнавав змін в редакції при перекладі, але основні принципи залишилися незмінними, як і викладені в його творах цитати. У них міститься особливий гуманізм, милосердя, людяність до кожної людини. наприклад:

    Зобов’язання перед оточуючими (безкорислива допомога кожному).
    Принцип «Не нашкодь».
    Рекомендації лікарів відмовляти жінкам в абортах, тяжко хворим – в евтаназії, зась вступати з пацієнтами в любовний зв’язок.
    Принцип мовчання, конфіденційності, таїнства проблеми хворого.

     У багатьох країнах світу введена традиція – вимовляти клятву давньогрецького філософа при отриманні диплома медика-фахівця в вузах. Її текст неодноразово переводився на різні мови, іноді втрачаючи первісний зміст.

Клянусь Аполлоном – лікарем,  Асклепієм,  Гігієєю і Панакеєю і всіма богами та богинями, беручи їх у свідки,  виконувати чесно, відповідно до моїх сил і розуміння таку присягу і письмове зобов’язання:

Поважати особу, що навчила мене лікарського мистецтва, нарівні з моїми батьками і в разі потреби допомагати їй у її потребах;    її нащадків вважати своїми братами, і це мистецтво, якщо вони захочуть його вивчати, викладати їм безкоштовно і без усякого договору;   настанови, усні уроки і все інше в науці передавати своїм синам, синам свого вчителя й учням, зв’язаним зобов’язанням

і клятвою за законом медичним, і нікому іншому.

Я спрямую режим хворих на їхню  вигоду, відповідно до моїх сил і мого розуміння, утримаюся від заподіяння будь-якої шкоди й несправедливості.

Я не дам смертельного засобу нікому, хто проситиме його в мене, і не вкажу шляху до такого замислу;  так само я не дам ніякій жінці абортивного песарія.

Чисто й непорочно провадитиму своє життя і своє мистецтво.  Ні в якому разі я не робитиму витину у хворих на кам’яну недугу, полишаючи це людям, які займаються цією справою.

В який би дім я не зайшов, я ввійду туди для користі хворого, далекий від усього зловмисного, неправедного і згубного, особливо від любовних справ з жінками й чоловіками, вільними і рабами.

Щоб при лікуванні – а також і без лікування-  я не побачив і не почув про життя людини, чого не слід коли-небудь розголошувати,  я мовчатиму,  вважаючи такі речі таємницею.

Мені, який непорушно виконує клятву, нехай буде щастя в житті і в мистецтві й слава поміж усіх людей на вічні часи; тому, хто порушить або дасть нещиро клятву нехай буде протилежне цьому.”

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email