Етоній

 антисептичний, дезінфікуючий лікарський засіб

Історичні відомості. Ще в 60-х роках минулого століття на кафедрі хімії Чернівецького медичного інституту під керівництвом доцента Денисенко Валентини Павлівни розпочалися роботи по спрямованому синтезу та вивченню біологічної активності похідних четвертинних амонієвих солей серед яких була речовина – етилен-1,2-біс (диметиламінодецилацетату) дихлорид, яка пізніше пройшла важкий шлях від хімічної сполуки до лікарського засобу.

Цьому передували тривалі лабораторні дослідження, в яких виявився прекрасний науковий дует доцента Валентини Павлівни Денисенко, як хіміка, та завідувача (на той час) кафедри фармакології професора Григорія Тимофійовича Піська, як фармаколога. Саме завдяки їх наполегливості, ентузіазму етоній в 1975 році визнали і затвердили офіційно. Запровадження етонію та інших препаратів цього ряду – яскрава сторінка в історії нашого університету, яка склала б честь будь-якій медичній науковій установі.

Властивості етонію та інших четвертинних амонієвих сполук зацікавили багатьох вчених та практичних лікарів. Серед учнів і послідовників Григорія Тимофійовича – к.мед.н. Василь Іванович Молдован, який дослідив у клінічній практиці лікувальні властивості етонію; колишній асистент кафедри фармакології, а нині – лікар, відомий мастер спорту із шахів Дмитро Федорович Стрижиборода, який виявив протигрибкові властивості етонію та його похідного додецонію. Властивості етонію вже для внутрішного лікування вивчали професори університету М.Ю.Коломоєць та Т.Н. Христич.

Хімічна назва: етилен-1,2-біс(диметиламінодецилацетату) дихлорид.

Форма впуску: мазь, гель, паста.

Виробники: ВАТ «Лубнифарм», м. Лубни, Полтавська обл., АТ «Галичфарм», м. Львів, ВАТ «Фармак», м. Київ Україна.

Фармакологічна група: антисептичний, дезінфікуючий лікарський засіб. Має бактерицидну, бактеріостатичну дію (стафілококи, гриби та ін. м/орг.) та стимулює загоювання ран, регенерацію тканин, володіє місцевоанестезуючою активністю.

Застосовують місцево для:

  • лікування гнійних ран, при опіках І-ІІІ ступеня, трофічних виразках;
  • тріщинах прямої кишки, вагінітах;
  • піодермії,сверблячому та інфікованому дерматитах, дерматомікозах;
  • стоматитах, гінгівітах, захворюваннях пародонту (аплікації та інстиляції), при пломбуванні зубів (паста);
  • разом з гентаміцином і лідокаїном входить до складу гелю «ЛІГЕНТЕН», який застосовують як місцевий антибактеріальний і анестезуючий засіб в урологічній та гінекологічній практиці.

Приємно зауважити, що науковцями університету продовжуються дослідження в області органічного синтезу нових речовин з протимікробною, протитуберкульозною, антиоксидантною активністю, які можуть стати основою для створення нових лікарських засобів.

Матеріали підготували: доцент кафедри медичної та фармацевтичної хімії Аліна Грозав  та професор кафедри фармакології Раїса Косуба.

 
 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Print Friendly, PDF & Email